На Ротило за тиждень до Нового Року. Похід вихідного дня.

Зима 2020/2021 вдалась аномально теплою, а кордони все ще закриті через пандемію. Як результат - грудневі вікенди стали привабливими можливостями вибратись в Карпати за сприятливої погоди. Попри те, що в рідному Івано-Франківську температура повітря трималась стабільно вище нуля, в горах лежав м'якенький сніг при температурі -3. А це означало ідеальний шанс нарешті піти в перший справжній зимовий похід. 

Для початківця засніжені Карпати варто вивчати з нижчих вершин, наприклад, з Кукула чи Костричі. Втім, ми вирішили відкласти ці вершини до глибших снігів, тому вибір зупинився на горі Ротило. Ротило є найвищою вершиною Покутсько-Буковинських Карпат. І попри те, що гора невисока, всього 1488 м, підйом є плавним та легким, маршрут до вершини - мальовничним, а сама вершина відкриває чудові панорами сусідніх хребтів.

Як дістатись?

Маршут стартує в селі Волова, Верховинський район, поблизу Кривопільського перевалу. Добратись до Волови найшвидше машиною, 115 км і близько 2-2.5 годин їзди від Івано-Франківська. 

Опис маршруту

Маршрут: село Волова - полонина Германівка - гора Ротило - село Волова.

Довжина/тривалість: 10 км / 3-4 години. 

Машину ми залишили біля заїзду до котеджів "Затишок Карпат" у селі Волова. Площа там біля річки Ільця простора, окрім нашої припаркована була ще одна машина. 

Дякуючи Карпатським Стежкам, весь маршрут ретельно промаркований синім, а згодом - жовтим, загубитись буде складно 😀 Видимість на старті відверто не тішила, навколишні гори ледве проглядали крізь снігопад. 

Туристів на стежці майже не було, ті, що зустрілись нам на самому старті, пройшли близько четвертини шляху та повернули назад. Безлюдно і пусто, тишу час від часу порушували щебетанням пташки.

Стежка через зимовий сніжний ліс виглядає казково, наче дорога в Хроніки Нарнії. Здається, от-от з-за дерева вийде містер Тумнус. 

Погода була безвітряною, температура трималась на рівні -3 за Цельсієм весь похід. Дихати та йти було значно легше, ніж за спеки звичних літніх походів. 

За 2.2 км від старту ми опинились біля колиби на полонині Германівка. Влітку тут живуть пастухи овець, у них же можна купити свіжої бринзи. Взимку, на жаль, колиба закрита. 

 З одним 15-хвилинним привалом на перекус за ~2 години ми були на місці. Вершина Ротила вкрита великими кам'яними розспипами, типовими переважно для Ґорґан. Покриті зеленими лишайниками влітку, кам'яні брили взимку припадають м'якеньким сніжком, ускладнюючи підйом по них ризиками добротно травмуватись, ступивши випадково не в той виступ або посховзнувшись. На щастя, обійшлось без травм. 

 

Вершина привітала нас сонечком. Видимість, втім, покращилась не сильно, як видно зі знімків. Сусідніх хребтів чи бодай обрисів видно не було, тому є причина повернутись на Ротило навесні. 

На вершині ми не затримувались: 26 грудня сонце планово сідало о 16:30, а це означало, що в нас залишалось зовсім мало часу, щоб спуститись завидка. 

На спуску снігопад припинився і гори навколо стали чіткі-чіткі. 

За менш ніж 4 години ми спустились до машини, кваплячись до заправки і гарячої кави. 

Поради:

• Перед тим, як йти в гори взимку, є кілька речей, які обов'язково треба зробити: перевірити прогноз погоди, зберегти контакти рятувальних станцій та підготувати своє спорядження. Тоді як перші два пункти навіть обговорювати нема потреби, наголошу, що взуття та верхній одяг вимагають обробки водовідштовхуючими засобами перед походом. Купити їх можна в Gorgany, посилання тут. 
• Потреби у снігоступах для тої кількості снігу не було, але бахіли пригодились би дуже, ноги геть промокли під кінець. 
• Трекінгові палиці особливо стали в пригоді на спуску: сніг вкрив добрим шаром кожну шишку і камінчик, які в свою чергу кілька добрих разів стали причиною ковзань і падінь. Певна, їх було б в рази більше, якби не палиці. 
• Трубки питних систем замерзають на морозі, тому якщо ви зазвичай ними користуєтесь, подумайте про те, щоб а) утеплити трубки (на Amazon є такий тул) або б) натомість захопити пляшку з водою, якій в рюзказу буде тепло настільки, щоб не змінювати агрегатний стан. 

Карпати взимку ще прекрасніші та величніші, ніж влітку. Певна, з Ротила почнеться нова сторінка походів взимку для мене (і надіюсь, для когось з тих, хто цей текст зараз читає). 

Щиро бажаю, щоб 2021 приніс нам всім ще більше мандрів, вражень і бодай жменьку снігу! 😊